Безпека на дорозі

     Першочергова задача всіх батьків – забезпечити добробут своїх дітей. Ще задовго до появи малюка на світ батьки практично напам'ять зубрять різні правила, які дозволять їм виростити щасливих і здорових людей. Але, на превеликий жаль, дуже мала кількість батьків згадують про необхідність навчити дитину самому головному правилу – правилом поведінки на дорогах. Але ж від цього часто залежить не тільки здоров'я, а й навіть життя дитини. Вчасно вивчені правила дорожнього руху для дітей врятували не одну тисячу дитячих житті.  

Однак ніколи не пізно надолужити це упущеня і чим раніше ви це зробите, тим менше ймовірність того, що ваш малюк постраждає на дорозі. Батьки малюків, не поспішайте закривати цю сторінку, вважаючи, що для вашої дитини дана інформація поки ще зовсім неактуальна і правила руху для дітей вам ні до чого. Час летить до неподобства швидко – ви й оком моргнути не встигнете, як настане той час, коли ваша дитина почне ходити в школу самостійно. І безпека дітей на дорозі буде для вас як не можна актуальна.

    Та й ще до школи знання правил поведінки на дорозі може неодноразово знадобитися вашій дитині. Ось він іде з мамою за ручку спочатку на дитячу площадку, потім на автостоянку або магазин, що знаходяться через дорогу. Здавалося б, дитина практично весь час перебуває під невпинним невсипущим контролем з боку дорослих людей. Проте діти – найбільш непередбачувані істоти на планеті, і часто передбачити, що вони зроблять в ту чи іншу секунду, просто неможливо. Дитина може вирвати руку або втекти в той момент, коли ви буквально на долю секунди послабили свою увагу.

     За статистикою, приблизно половина всіх нещасних випадків у дорожньо-транспортних пригодах за участю дітей відбувається саме у дворах житлових будинків або на прилеглих дорогах. Поєднання «діти і дорога» – досить гримуча суміш і вимагає самого невсипущого контролю з боку дорослих людей.

    Краще рано, ніж пізно.

     Задумайтеся про це! Набагато розумніше, щоб до того віку, коли дитина зможе бігати, він уже знав ази безпечної поведінки на дорогах. Ми не закликаємо вас примушувати малюка вчити напам'ять всі правила дорожнього руху, однак прищепити основні навички правил безпечної поведінки на дорогах під силу будь-якому батьку. Причому починати розповідати дітям про правила дорожнього руху необхідно якомога раніше, ще в той час, коли дитина знаходиться в колясці.

     І починати навчання дитини необхідно, перш за все, з роботи над собою. У той час, коли малюк подорожує на вулиці виключно в колясці або на руках у батьків, саме вони відповідальні за дотримання правил дорожнього руху. Не варто думати, що ваш малюк ще настільки малий, що не зверне абсолютно ніякої уваги на колір світлофора. Повірте, дітлахи вкрай спостережливі і помічають навколо себе в рази більше, ніж дорослі люди, адже їх гострота сприйняття навколишнього світу не притуплена ніякими побутовими і життєвими клопотами, а природна допитливість і прагнення пізнавати світ знаходяться на дуже високому рівні.

    І правильна поведінка батьків на дорозі обов'язково відкладеться у свідомості дитини. І ці знання можуть спливти на поверхню свідомості в самий несподіваний, але необхідний момент. І часом вони можуть навіть врятувати життя своїй дитині. Дотримання правил дорожнього руху в будь-якій сім'ї повинно бути доведено до автоматизму, тоді і дитина, що називається, з молоком матері вбере в себе дисципліноване поводження на дорогах. Пам'ятайте про те, що дорога є територією підвищеної небезпеки і не прощає недбалого до себе ставлення. На жаль, далеко не всі водії дотримуються принципу «обережно, діти на дорозі» навіть біля шкіл, не кажучи вже про інших ділянках дороги.

Топ – топ, тупотить малюк

    Як вже говорилося, перш за все, навчання має відбуватися на особистому прикладі. Скільки б разів на дню ви не повторили дитині про те, що переходити дорогу необхідно тільки по пішохідному переходу і лише на зелене світло світлофора, ваші слова не принесуть користі в тому випадку, якщо ви самі, немов гірський сайгак, скачете на червоний сигнал світлофора, та ще й в недозволеному місці, тримаючи при цьому крихту за руку.

    Постарайтеся зацікавити малюка правилами дорожнього руху, перетворивши процес навчання в захоплюючу гру. Як правило, діти завжди дуже цікавляться світлофором – він залучає їх своїми яскравими змінюються квітами. Зрозуміло, дитина обов'язково поцікавиться у вас, для чого необхідний світлофор. Це його природна цікавість стане прекрасним приводом розповісти йому про те, як правильно переходити дорогу, та заодно і кольору підучити.

    Обов'язково регулярно, під час кожної прогулянки, знову і знову закріплюйте отримані знання. Підійшовши до пішохідного переходу, обов'язково запитайте малюка, чи можна вам зараз перейти дорогу. Якщо малюк відповів неправильно, ні в якому разі не лайте його, а в черговий раз спокійно повторіть малюкові інформацію про те, який колір світлофора що позначає і що необхідно робити пішоходу. Всі дітки різні – будьте готові повторити все ще не один десяток разів, перш ніж дитина, нарешті, твердо засвоїть ваш урок.

    Якщо ж ваш малюк відповів на запитання правильно, не варто скупитися на похвалу – хваліть дитину, дайте йому зрозуміти, що його правильну відповідь дуже важливий для вас. Але в той же самий час задайте йому ще пару питань про те, що необхідно робити в тому випадку, якщо горить другий світло світлофора. Приблизно за такою ж схемою необхідно пояснити дитині, що таке острівець безпеки, його призначення та правила користування ним.

     Будьте послідовні у своїх вимогах і діях, ні в якому разі не протіворечьте самі собі – ваші слова ніколи не повинні розходитися з діями, особливо на очах дитини. Дуже часто на пішохідних переходах можна спостерігати досить сумну картину: дитина з усіх сил упирається і кричить, показуючи батькам рукою на червоне світло світлофора, а батьки, незважаючи на обурення свого чада, тягнуть його через дорогу, примовляючи щось типу: «пішли швиденько , поки машин близько немає ».

     Таким своєю поведінкою ви не тільки плутаєте дитини, в його усвідомленні того, що дозволено, а що строго заборонено, але також сприяєте формуванню у нього так званих «подвійних стандартів». Батьки часто надходять подібним чином, абсолютно не замислюючись про те, як його поведінка буде сприйнято дітьми. І не варто потім, коли дитина виросте, дивуватися тому, що його слова практично завжди розходяться з ділом. За великим рахунком дитина ні в чому не винен, а його поведінка представляється йому єдино вірним. А як же може бути інакше? Адже тато з мамою надходили таким же чином.

     Діти бачать дорогу по-іншому!

     Для наших дітей дорога часто виглядає зовсім не так, як для нас. Нижче описані найбільш яскраві особливості психологічного сприйняття рухомого автомобіля дітьми молодшого віку.

       Дитячий окомір.

       Дітки, які досягли приблизно трирічного віку, вже цілком здатні відрізнити стоїть на місці автомобіль від рухомого. Однак дати реальну оцінку небезпеки рухається в їхню сторону автомобіля дитина не в силу через своїх вікових особливостей психіки. Маленькі діти не можуть реально оцінювати ні дальність відстані, на якому знаходиться автомобіль, ні його приблизну швидкість руху. Ну а вже про те, що у будь-якого автомобіля існує певний гальмівний шлях, дитина й поготів знати не може. У свідомості практично будь-якого малюка справжній автомобіль нічим не відрізняється від іграшкового, який можна зупинити негайно.

       Джерела звуку.

       У будові слухового апарату дитини є свої особливості. Через це дітки приблизно до шести років дуже погано визначають, звідки лунає той чи інший звук. І звук рухається автотранспорту не став щасливим винятком із цього правила – маленька дитина дуже часто не може визначити шум під'їжджає автомобіля.

Виборче дитячу увагу.

      Вікові особливості дитячої психології такі, що увага дитини виключно виборче. Саме через це маленька дитина не здатний концентрувати свою увагу відразу на кількох об'єктах довше, ніж на дві – три секунди. Потім дитина вихоплює з загальної картини тільки один об'єкт, на якому і концентрує всю свою увагу. Як правило, дитина звертає увагу на той об'єкт, який йому цікавий саме в даний момент, наприклад, на м'ячик, викотився на проїжджу частину. Дитина наближається машини просто – напросто не помітить, і, на жаль, може трапитися біда.

    Процес гальмування роботи нервової системи.

    У дитини перших десяти років життя центральна нервова система розвинена не до кінця, тому він реагує на ситуації небезпеки зовсім не так, як дорослі. Побачивши перед собою машину, 9 з 10 малюків замруть від жаху, прикривши очі долонею. В їхньому мозку спрацює помилковий стереотип, властивий всім діткам без винятку: «якщо я не бачу небезпеки, значить, її не існує, і зі мною все буде добре! На превеликий жаль, за подібним сценарієм відбувається дві третини всіх дорожньо-транспортних пригод за участю малюків.

   Особливості зору малюків.

   Приблизно до 7 – 8 річного віку у всіх без винятку дітей відзначається «тунельний зір». При такому типі зору мозок дитини сприймає тільки той об'єкт, який знаходиться безпосередньо перед дитиною. Бічний зір просто – напросто відсутній. І якщо шанс побачити машину, яка рухається назустріч малюкові, він ще може помітити, то наближається збоку автотранспорт він точно помітити не в змозі.

    До речі кажучи, саме тому для дитини має стати золотим правило дорожнього руху, що свідчить про необхідність перед переходом дороги подивитися по сторонам – спочатку в ліву сторону, а потім в праву. Якщо дитина не знає про цю необхідність, може статися справжня біда. Правила поведінки дітей на дорозі повинні враховувати всі ці нюанси.

Неадекватна оцінка небезпеки.

     В силу свого віку для дитини все велике здається дуже страшним. Реакцію дитини насамперед викликають габарити машини, а ось на його швидкість крихта не звертає абсолютно ніякої уваги. Повільно рухається вантажівка дитина розцінює як набагато більшу небезпеку, ніж мчащаяся на великій швидкості легкова машина. Обов'язково зверніть увагу на цю особливість дитячої психіки і постійно звертайте увагу крихти на правильні критерії оцінки небезпеки.

    Низьке зростання крихти.

    Ще одним противником малюка на дорозі є його маленький зріст. З висоти свого зросту дитина часто просто фізично не здатний оцінити реальну обстановку на дорозі, особливо якщо на узбіччі біля пішохідного переходу припарковані автомобілі. Дорога очима дітей виглядає зовсім інакше. Та й водієві помітити настільки юного пішохода складніше, особливо якщо мова йде про вантажні машинах.

     Вчимося? Граємо!

     Для дітей найпростіше пізнавати світ через гру. Так скористайтесь цією особливістю дитячої психології і програйте з малюком всі можливі ситуації, з якими він може зіткнутися на дорозі. Для цього педагоги радять використовувати наочні посібники, які дуже просто зробити самостійно. Візьміть аркуш ватману, намалюйте на ньому дорожню розмітку. Автотранспорт імітуйте за допомогою іграшкових моделей машинок, а роль пішоходів можуть виконати маленькі фігурки тварин з наборів або шоколадних яєць з сюрпризом.

    Для початку вам доведеться показати дитині, і далеко не один раз, як саме необхідно вести в тій чи іншій ситуації. Будьте терплячі і докладно відповідайте на всі питання вашого малюка, якими б дивними і безглуздими вони не здавалися. Потім обов'язково переконайтеся, що малюк засвоїв отриману від вас інформацію. Поміняйтеся з ним ролями – тепер нехай він пояснить вам правила безпечної поведінки на дорозі. Задавайте малюкові уточнюючі питання, міняйте вступні дані – дитина повинна бути теоретично готовий до будь-якої можливої ​​ситуацією.

      Експромт – найкращий ваш помічник в подібних іграх. Нехай ваш малюк на вашій іграшкової дорозі побуде не тільки пішоходом, але і водієм – розіграйте ситуацію, коли на проїжджу частину вилітає м'ячик, або пішохід перебігає дорогу в недозволеному місці, на червоне світло, не дивлячись на всі боки. Такий захід допоможе дитині більш об'єктивно оцінити всю серйозність становища. Також запропонуйте дитині трохи пофантазувати і попросіть його розповісти вам, щоб було в тому випадку, якби правил дорожнього руху не існувало, а машини та пішоходи пересувалися так, як їм заманеться. Наприклад, що буде, якщо діти переходять дорогу в недозволеному місці.

     Отриману теоретичну інформацію дитина повинна закріпити практичними заняттями. Причому для цього батькам не потрібно купувати будь – які дорогі диски чи інші навчальні посібники. Найкращими практичними заняттями стануть піші прогулянки по самим жвавим маршрутами вашого міста. Вибирайте ту дорогу, де знаходиться велика кількість пішохідних переходів і перехресть, як регульованих, так і нерегульованих. Обговорюйте все побачене і разом приймайте рішення, що стосуються переходів вулиць та інших нюансів правил дорожнього руху.

Правила перевезення дитини в автомобілі

    Навчання дітей правилам дорожнього руху дуже важливо і життєво необхідно. Однак батькам не варто також забувати про те, що дитина є також і пасажиром, що вимагає підвищеної уваги з боку дорослих людей. В автомобілі маленького бешкетника можуть підстерігати всілякі небезпеки.

Травмування малюка.

    Найчастіше дитина поспішає першим зайняти своє місце в салоні автомобіля і сідає в нього раніше дорослих людей. У тому випадку, якщо в машині на задньому сидінні їде більше двох дорослих, завжди існує ризик того, що вони випадково придушать дитини.

    Двері автомобіля.

    У тому ж випадку, якщо дитина перебуває на задньому сидінні один, його може підстерігати інша небезпека – блокування дверей, точніше, її відсутність у багатьох моделях машин, особливо в старих моделях. Вони не оснащені функцією автоматичного блокування дверей, і малюк може самостійно відкрити дверцята машини. Чим це загрожує, здогадатися нескладно – дитина може впасти прямо під колеса машин.

    Вихід з автомобіля.

    Після зупинки автомобіля дитини, що знаходиться на задньому сидінні і при незаблокований дверцятах автомобіля, його також може підстерігати небезпека потрапити під колеса проїжджаючих повз машин, якщо першим вирішить вийти з машини.

    Але навіть в тому випадку, якщо автомобільні дверцята блокуються автоматично, завжди залишається ризик травмування дитини в салоні автомобіля. Дитяча фантазія невичерпна – вони здатні придумувати все нові і нові фантазії – відкривати вікна, висовуватися в них, корчити пики в дзеркало в самий невідповідний для цього момент, наприклад, на крутому повороті, внаслідок чого падіння між двома передніми стає практично неминучим.

    Дитяче автомобільне крісло

    Для того, щоб уникнути всіх вищеописаних неприємностей в салоні автомобіля, дитину необхідно перевозити в спеціально для цих цілей призначеному дитячому автомобільному кріслі. Крісла випускаються різних розмірів і моделей, в залежності від віку та ваги. Багато батьків нехтують необхідністю купувати дитяче автомобільне крісло, обмежуючись простим пристібання крихти ременями. Однак найчастіше ремені не просто даремні при аварійних ситуаціях, а й навіть погіршити ситуацію. До речі кажучи, більшість розвинених європейських країн прийняли законопроект, згідно з яким дитину віком до 14 років суворо заборонено провозити в автомобілі без дитячого автомобільного засобу.

     Безпечна поведінка дітей на дорозі багато в чому залежить саме від особистого прикладу батьків, так давайте ж не будемо піддавати життя своєї дитини, та й свою власну, марним ризиків. Дотримуйтесь правил дорожнього руху, вчіть дитину дотримуватися їх, перевозите малюка тільки в спеціально призначеному для його вікової та вагової категорії авто крісла – і у вас все обов'язково вийде! Безпека і життя вашої дитини на 90% залежить саме від оточуючих його дорослих людей, особливо від батьків.